Походження назви населеного пункту
Покрівці – село в Жидачівському районі Львівської області. Населення становить 658 осіб. Орган місцевого самоврядування – Гніздичівська селищна рада.
Назва села походить від свята Покрова. За переказами старожилів, першу церкву (вона згоріла ще у XIX столітті) освячували на Покрову, тому село назвали Покрівці.
Церква у Покрівцях
У центрі села, при дорозі, біля цвинтаря стоїть триверха стара будівля, дерев’яна церква, яка постала у 1896 р. До 1939 р. її покровителями були спадкоємці Казимира, князя Любомирського з Кракова. Невеликих розмірів, хрещата в плані, вона складається з квадратового вівтаря, що орієнтований на південний схід, до нього з обидвох сторін прилягають ризниці, квадратової нави з прямокутними боковими раменами і також квадратового бабинця з прибудованим по осі маленьким присінком. Незважаючи на невеликі розміри, церква має у стінах 14 вікон. Дерев`яна одноярусна дзвіниця, завершена пірамідальним дахом, розташована на північ від церкви. На північний захід від неї зведена нова дзвіниця, мурована. 14 жовтня 2015 року в с. Покрівці владика Богдан Манишин, Єпископ-помічник Стрийської єпархії освятили новозбудований храм Покрови Пресвятої Богородиці. На святкове парафіяльне торжество було запрошено усіх священиків нашої парафії, а також священнослужителів із сусідніх церковно – релігійних округів. У своєму духовному слові до вірних владика Богдан окреслив роль Пресвятої Богородиці у спасінні людини і побажав усім Її заступництва та опіки. Після Божественної Літургії адміністратор парафії о. Олександр Ройко вручив подячні грамоти від Єпарха Стрийського, Преосвященного владики Тараса Сеньківа, вірним, котрі своєю працею і жертвою долучилися до побудови цього храму. Церква знаходиться у користуванні громади УГКЦ, яку очолює парох Ройко Олександр.
Пам’ятки села
Історія українського народу – бездонна, невичерпна криниця духу мудрості, перемог і страждань. I тепер, коли ми вже побудували свою власну державу, покрівчани вшановують пам’ять тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашого народу. Біля церкви знаходиться символічна могила Січових Стрільців, яку насипали у 1989 році.
«На могилах стрільців спить у росах трава.
Тут зозуля з тих пір не кувала.
Лиш порушує їх відпочинок сова-
Та, що їм тоді смерть віщувала..» .
Про скасування панщини свідчить поставлений у 1848 році хрест, який зберігся біля старої церкви.
Покрівецька школа
У центрі села знаходиться школа, яка була збудована у 1972 році. Її будували жителі села під керівництвом прораба Климовича Михайла Михайловича. Зараз у школі навчається 80 учнів, працює 15 вчителів. Очолює школу директор Балабуєва Марія Ігорівна. На подвір’ї освітнього закладу у 2009 році було встановлено скульптуру Матері Божої. Тут проходять молебні до Богородиці, урочисті шкільні свята . А першу школу було відкрито в селі ще у 1864 році. Тоді це була початкова школа.
Видатні покрівчани
Жителі села гордяться своїм односельчанином Кушплером Ігорем. Ігор Федорович народився 1 січня 1949 року. Змалку захоплювався музикою, співом. Його біографія є досить типовою для молодих митців. У чотирнадцять років (1963 р.) вступив до Самбірського культосвітнього училища на диригентсько-хорове відділення. Працював солістом Державного заслуженого ансамблю пісні і танцю «Верховина». Після демобілізації навчався у Дрогобицькому педагогічному інституті. У Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка Ігор Кушплер здобував освіту на двох факультетах – вокальному та диригентському. У 1978-1980 рр. I. Кушплер – соліст Львівської філармонії, з 1980 р. – соліст Львівської опери, у 1998-1999 рр. також художній керівник театру, народний артист України (1999). У його репертуарі близько 50 оперних партій. Серед них: Ріголетто, Набукко, Яго, Амонасро, Ді Луна, Фігаро, Роберт, Сільвіо, Шарплес, Жермон, Ескамільйо, Онєгін, Остап, Михайло Гурман, Поет та інші. Ігор Федорович брав участь в оперних фестивалях в Україні, Росії, Польщі, Німеччині, Іспанії, Австрії, Угорщині, Лівії, Лівані, Катарі. Як концертний співак гастролював у багатьох країнах Європи й Америки. У 1999 р. журі конкурсу ім. Iвана Паторжинського відзначило I. Кушплера дипломом «Кращий викладач». Він неодноразово був членом журі різноманітних співочих конкурсів, зокрема IІІ Міжнародного конкурсу ім. Соломії Крушельницької (2003), II і ІІІ Міжнародного конкурсу ім. Адама Дідура (Польща, 2008, 2012), систематично провадив майстер-класи у музичних навчальних закладах Німеччини та Польщі. За його ініціативи 12 липня 1993 року в селі Покрівці відбулося музично-мистецьке свято «На берегах Стрия». Тоді на запрошення заслуженого артиста України Ігоря Михайловича Кушплера сюди приїхали знатні поети, письменники, артисти: Богдан Стельмах, Микола Петренко, Роман Вітошинський, Мар’ян Шуневич, Оксана Білозір та інші. Ведучим фестин був диктор Львівського телебачення Петро Остапишин. Глядачі були зачаровані виступами гостей і свого земляка, заслуженого артиста України, Ігоря Кушплера. Він бував частим гостем у школі, де вчився в дитинстві. Навідував своїх батьків, що жили у селі. Згодом одержав звання народного артиста України. Сьогодні немає артиста серед нас. Він трагічно загинув в автомобільній катастрофі і похований у Львові на Личаківському кладовищі. Та жителі села завжди із вдячністю згадують свого талановитого земляка, відомого тенора Львівського театру опери і балету.
Сучасні Покрівці
Біля села проходить з 1889 р. залізнична лінія Ходорів-Стрий. А через Покрівці пролягає автомобільна траса, що сполучає Стрий і Жидачів. Також через територію села проходить магістральний нафтопровід «Дружба». Більшість покрівчан працюють на ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» (папір туалетний, рушнички одноразові паперові), ТзОВ «Заводоуправління цегельних заводів», ВАТ «Ходорівський м’ясокомбінат» (м’ясо та м’ясні вироби), на Leoni, що розташоване у Нежухові біля Стрия. Землю біля Покрівець розпаювали. Її обробляють фермери і платять за неї власникам паїв.