Гніздичівська територіальна громада
Змінили вид діяльності – повідомте податкову службу!
Жидачівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
– інформація органів державної реєстрації;
– документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Нормами ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами (далі – Закон № 755) передбачено, що в ЄДР містяться дані, зокрема й про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до п. 9.2 розділу IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік.
Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація / зміни». Таким чином, щодо платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР: інформація про зміну видів діяльності оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну видів діяльності оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП.
——————————————————————————————————————————————
Зазначення QR-коду у фіскальному касовому чеку на товари
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 265 обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ програмний РРО та надавати особі в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, лише відтворення на дисплеї реєстратора QR-коду електронного розрахункового документу, який дозволяє особі (покупцю) здійснити його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, без надсилання такого документу на наданий споживачем абонентський номер або адресу електронної пошти не є виконанням вимог щодо надання особі розрахункового документу встановленої форми та змісту. За це п. 1 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.
Відтворення на дисплеї реєстратора QR-коду фіскального чеку РРО є лише частиною розрахункового документу, яка може бути використана споживачем для перевірки його автентичності, ідентифікації пристрою, на якому такий документ сформовано. Це свідчить про відповідність електронної копії такого документа вимогам чинного законодавства, в частині верифікації інформації, створеної фіскальним пристроями.
——————————————————————————————————————————————
До якого органу ДПС може звернутись платник податків, якщо він вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та ЄВ?
Жидачівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що платник податків має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету.
Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
Одночасно, згідно зі статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України має право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та ЄВ (задвоєння оплати/ нарахування, переплата/недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.
Відповідно до статті 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
——————————————————————————————————————————————
Умови, за яких суб’єкт господарювання – платник єдиного податку зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування
Жидачівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу в сумі понад 3060 грн кожного першого числа місяця упродовж двох послідовних кварталів, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У випадку якщо платник не сплатить своєчасно борг чи не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Наявність у платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, в тому числі, який не пов’язаний із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку.
Одночасно нагадаємо, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 3060 гривень.
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
——————————————————————————————————————————————
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим.4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористається ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
– у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
– про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п.10 підрозд. 9 прим.4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
