Гніздичівська територіальна громада
ПРОГНОЗ
розвитку шкідників і хвороб сільськогосподарських культур
у господарствах району на 2021 рік.
Значна частина врожаю сільськогосподарських культур щороку гине внаслідок пошкодження рослин різними видами шкідників та ураження хворобами , від значної кількості бур”янів. І з кожним роком спостерігається зростання чисельності шкідників та відсотка ураженості рослин різними збудниками хвороб , засміченість різними видами бур”янів.
Порушення технології вирощування культур , проведення неякісної боротьби з шкідливими організмами , або її відсутність взагалі , призвели до різкого зростання чисельності грунтових шкідників таких як дротяники , личинки хрущів , гусениць підгризаючих совок.Так, відповідно осіннього обстеження грунту (грунтових розкопок) , яке проведене осінню 2020 року в базових господарства району ,становить зараженість площ озимою та іншими підгризаючими совками-4 %, капустяною совкою-20%, дротяників-70%.Особливо велика кількість грунтових шкідників спостерігалась у приватному секторі. Коренеплоди , пошкоджені вищезгаданими шкідниками , втрачають товарний вигляд і стають малопридатними для зберігання , оскільки місця пошкодження є воротами для проникнення інфекції , що призводить до гниття коренеплодів , бульб.
Погодньо-кліматичні умови осені та наявність доброї кормової бази (втрати при збиранні врожаїв) сприяли масовому розмноженню і розселенню мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур. В осінній період чисельність гризунів на посівах багаторічних трав , озимих зернових не перевищувала ЕПШ (економічний поріг шкідливості),що становить 3-5 жилих колоній на 1 га. Висока чисельність мишоподібних гризунів спостерігалась у садах і неорних землях (більше 5 колоній на 1 га). Відсутність снігу і тепла зима сприяють їх перезимівлі. Мишоподібні гризуни збережуть свою чисельність і навесні загрожуватимуть посівам озимих зернових культур , ріпакам , багаторічним травам.
Зерновим культурам в весняний період завдаватимуть шкоди хлібні блішки , злакова п”явиця , злакові мухи (шведська , гесенська). Шкодочинність злакових мух на ярих зернових культурах найнебезпечніша з фази сходів до фази кущення. Від мух також потерпатимуть і слаборозкущені з осені і зріджені посіви озимих зернових культур.
За теплої погоди масово розвиватиметься злакова попелиця , пшеничний трипс , чисельність яких щорічно зростає. Слід прийняти до уваги , що сисні шкідники є основними перенощиками вірусних інфекцій. Осіннє зараження зернових культур відіграє вирішальну роль при поширенні комплексу вірусних хвороб. Тому , якщо не захистити озимину в осінній період в фазу сходів- 3 листка за наявності шкідника , виникає загроза поширення ВЖКЯ (віруса жовтої карликовості ячменю).
При добрій перезимівлі , в другій половині травня за умови встановлення температури повітря +18С проходитиме яйцекладка , а на початку червня місяця – відродження личинок хлібних клопів. Хімобробки проти хлібних клопів будуть ефективними також і проти трипсів та інших шкідників.
Щороку посіви зернових культур уражуються різними збудниками хвороб , такими як кореневі гнилі , борошниста роса , септоріоз , гельмінтоспоріоз , іржасті хвороби , сажкові хвороби. Ще з осені виявлено ураження озимини кореневими гнилями , септоріозом . На тих площах , де висівали непротруєним насінням , порушували технологію вирощування культури відсоток ураження рослин вищезгаданими збудниками хвороб був значно вищим. Тому , протруєння насіння ярих зернових культур є одним із найбільш важливих і обов”язкових заходів у технології вирощування сільськогосподарських культур , що дає можливість захистити молоді паростки культури від різних видів інфекції.
В період дозрівання зерна прогресуватимуть хвороби колоса : фузаріоз , септоріоз , оливкова плісінь , альтернаріоз , тверда і летюча сажка. За вологої погоди в період достигання хлібів відсоток ураження колоса вищезгаданими збудниками хвороб буде значно вищим.
Протягом липня в посівах кукурудзи, соняшнику триватиме літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць, виплодження та живлення гусені. За встановлення помірно теплої та вологої погоди (температура 18…30°С, вологість повітря понад 70%) усі стадії фітофага розвиватимуться в оптимальні строки, осередково формуватиметься надпорогова чисельність та шкідливість гусені.
Для озимого ріпаку найнебезпечнішим залишається ріпаковий квіткоїд , який разом з стебловим і насіневим прихованохоботником , капустяною галицею, попелицею пошкоджуватимуть генеративні органи ріпаку. Без застосування хімічних обробітків , якісний врожай цієї культури отримати нереально. Із хвороб на ріпаках поширюватиметься пероноспороз , альтернаріоз , адже ще з осені відмічено перші прояви збудників цих хвороб на посівах озимого ріпаку.
Для картоплі основним шкідником залишається колорадський жук , який завдаватиме шкоди і іншим пасльоновим культурам.Масове відродження личинок буде припадати на 1-2 декаду червня місяця. Жарка погода в цей період прискорить розвиток всіх фаз шкідника, шкодочинність зростатиме.Захисні обробітки картоплі слід проводити при масовій появі личинок 1-2 віків при заселенні 10% кущів , з чисельністю 12-24 екз/кущ одним із рекомендованих препаратів відповідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів,дозволених для використання в Україні”. В кінці червня – першій половині липня набудуть поширення грибкові захворювання картоплі – фітофтороз , макроспоріоз . За сприятливих погодніх умов для розвитку вищезгаданих збудників хвороб (після опадів) хвороби набудуть епіфітотійогого характеру,так як це було у 2020 році. Щоб недопустити масового ураження картоплі грибковими хворобами , доцільно проводити профілактичні обробітки фунгіцидами до фази цвітіння , що значно знижуватиме відсоток ураження хворобою рослин.
Капусті , іншим хрестоцвітним культурам дошкулятимуть хрестоцвітні блішки,капустяна міль , муха за умов сухої , жаркої погоди в весняний період , а також гусениці листогризущих совок , біланів , капустяна попелиця в період вегетації культури. Останні два роки капусту і інші хрестоцвітні культури пошкоджує білокрилка. Наяаний запас інфекції бактеріозів при спрятливих умовах для розвитку хвороб викликатиме їх поширення на капусті.
В садах плодовим деревам завдаватимуть шкоди яблуневий квіткоїд ,яблунева плодожерка, яблунева міль , медяниці , попелиця(зелена,сіра і кров”яна) , кліщі , розанна листокрутка , комовидна щитівка , кільчастий і непарний шовкопряд , золотогуз , білан жилкуватий . Найбільш шкодочинними будуть яблунева плодожерка , яблунева міль .У 2020 році в присадибних садах спостерігався розвиток молі яблуневої горностаєвої. Із хвороб спостерігатиметься розвиток парші , плодової гнилі , іржі груші,особливо в тих садах , де не проводяться профілактичні і захисні міроприємства.
Головний спеціаліст- державний фітосанітарний інспектор
відділу прогнозування,фітосанітарної
діагностики та аналізу ризиків Управління
фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби
у Львівській області: Околовська Г.Ф.
