“Кохавинка”. Трохи з історії

А Ви знаєте  – у нас на території є Кохавинська паперова фабрика. Так, всі знають, але історію її створення  з перших уст мало хто чув.

“Мені 67 років. Я от книжичку читаю: Мирослав Дочинець. “Многії літа. Благії літа. Заповiдi 104-рiчного Андрiя Ворона – як жити довго в щастi i радості”: “Все, що хочеш зробити головного, роби до 50 років, а далі нехай життя і праця твоя будуть легкими, нехай напрацьоване досі працює на тебе, а ти помірно займайся тим, що знаєш і любиш, ти заслужив це. Народ каже, у п’ятдесят собі сядь”. Може, і правильно це?”

Тут вже сміюся я, бо після тригодинної розмови розумію, що Титикало не з тих, хто буде відпочивати навіть після 70.

Кохавинській паперовій фабриці наступного року виповниться 80 років, підприємство заснували ще за Польщі, в 1938 році. Потім воно працювало в складі ЖЦПК, виготовляло, зокрема, папір для клейонки, шпалери, але в 1978 році зупинило свою роботу. Перед тим фабрику вивели зі складу комбінату та виставили на ваучерну приватизацію, тобто вона реально залишилася без господаря.

На початках 90-х в її цехах працював кооператив “Лоза”, який виготовляв меблі. Цю ідею Титикало привіз з навчання в США. Продукція кооперативу експортувалася до Німеччини. А от робітники фабрики третій рік не отримували зарплати, бо не було роботи і не знали що робити.

“Вони почали бунтувати: як це так, кооператив працює, а вони нічого не мають. Як знайти вихід з цієї ситуації? Я знав вихід. Я прийшов на збори і запропонував зробити реконструкцію паперової машини і розпочати випуск туалетного паперу. Це була бомба. Вони кричали дві години, випускали пар. Тоді я запитав: “А які ваші пропозиції”? Жодних. Я з нову запропонував розпочати випуск туалетного  паперу. “А де ми візьмемо гроші?” – запитують робітники. “А от гроші якраз є у кооперативу “Лоза”, але ви повинні будете поділитися акціями на вартість вкладених коштів”.

Так Титикало став співвласником Кохавинської фабрики, на якій запустив виробництво туалетного паперу. У статутний фонд фабрики він також вніс нові швейцарські котли, які йому, коли він звільнявся, подарували власники ЖЦПК, бо вони їм були непотрібні. Їхнє ККД було 95 відсотків проти 40 відсотків старих котлів. І це зробило виробництво туалетного паперу ще більш привабливішим з економічної точки зору.

Сьогодні на фабриці працює понад триста працівників, лінійку продукції розширили за рахунок паперових рушників та туалетного паперу “Джамбо”. У рік випускається сто мільйонів рулонів туалетного паперу, плюс дванадцять мільйонів паперових рушників “Z”. 35 відсотків готової продукції та паперової сировини експортується до країн ЄС: Чехії, Румунії та Угорщини.

Титикало повністю провів модернізацію технологічного процесу, встановив нову паперову машину, а також найсучасніший очисний комплекс, який стовідсотково очищує воду способом флотації та відбирає скоп (мул). Також Кохавинка сьогодні повністю відмовилася від імпортного газу, адже встановила нові котлі, які працюють на трісках.