с.Нове Село

Перша згадка про с. Нове Село  датується 15 червня 1461року в книгах Галицького суду.

                                                         ЛЕГЕНДИ

с. Нове Село знаходиться на межі  Жидачівського і  Стрийського  районів.

      З півдня село обрамляє ліс, який жителі називають Крехівським, вздовж села вузькою стрічечкою біжить обміліла та густо поросла вербами річка Люшка. У 1960-70-х роках річка була повноводою, влітку сільські діти частенько любили  в ній купатись. Походження назви  річки, як, і зрештою самого села не є однозначною. Існують дві легенди походження  її назви  .

   Перша: під час навали татаро-монгольського війська на землі України проживала у селі смілива та кмітлива дівчина-красуня  на ім’я Люба або ж, як усі її лагідно  називали – Любушка. І саме ця дівчина,  в час небезпеки , спромоглася обманом завести ворогів  у річище з болотом, де вони і загинули. На честь дівчини-рятівниці селяни і стали називати річку її іменем – Любушка, яке ,мабуть, згодом трансформувалось у Любешка.

  Інша легенда говорить про нещасливе кохання бідного парубка  і панської дочки – Любушки. Батько-багатій заборонив закоханим побратися і нещасна Люба кинулась у хвилі річки , що  протікала поруч панського будинку.

Котра з даних легенд правдива – не важливо, але річка є і має вона жіноче ім’я Любешка .

                                                        ІСТОРІЯ

С.Нове Село входило до руденського ключа сіл і належало українському гетьману Івану Виговському, який викупив дане село з рядом інших(Йосиповичі, Ганнівці, Руда) від Даниловича.

    Назва ж села – це мабуть переклад на  українську мову з німецької назви – Neudorf – “нове село” або ж іще давніше  – позначення нової обжитої, заселеної  території   

     У  XVIII ст. на  Галичину, що була у складі Австро-Угорської імперії прибули сім’ї німецьких колоністів, які заснували ряд поселень, одне з яких – Нове Село.

Засноване німцями село починалося з напрямку від с. Корнелівка (також німецьке поселення) і приблизно до теперішнього центру села. Друга половина села  більш нова і  збудована вже українцями. Українських сімей у Новому Селі на той час поживало 25-30.

    У  1880 році  на території села проживали: 675 римо-католиків, парафія, яких була у с.Кохавино та 62 греко-католики, які належали до парафії у с. Облазниця.

    У селі в той час діяло:

• школа на 3 класи;
• позичальна каса з 302 злотими;
• штаб-квартира суду;
• пошта;
• 3 точки промисловості;
• 3 ковалі, 3 різники, 2 млини, 2 крамарі, 2 будинки для гостей, 1 кравець.

      Перша згадка про школу у с. Новому Селі датується 1889 роком. Постанова Крайової шкільної Ради у Львові говорить про  організацію школи: будівництво приміщення для навчання дітей та проживання вчителя, проведенням конкурсу на посаду вчителя, забезпечення паливом (дровами, вугіллям), освітленням, обслугою. Перша початкова школа була там, де хата Лопушинських. В цій школі навчались через день німецькі  та українські діти. У 1934році  побудували початкову школу в якій навчали до 7класу, а в 1945 році побудували  другий корпус і з того року навчання проводилось у 10 класах до 1961 року. В цей час навчалось 295дітей.

     В селі був колгоспний садочок , в будинку де зараз проживає сім’я Андрусишин.

    Оскільки більшість жителів на той час були німці , то у 1925році був побудований костел. За радянської влади костел використовувався як складське приміщення колгоспу.

    З початком ІІ Світової війни німці добровільно-примусово залишили село і в покинуті будинки радянська влада заселила вивезених у 40-х роках та під час операції “Вісла” українців з території  сучасної Польщі – лемків. Тому більшість сучасного населення с.Нового Села становлять етнічні лемки переселені основному із  Сяноцького повіту, які з часом асимілювались із місцевими жителями зі сусідніх сіл.

 СУЧАСНІСТЬ

с. Нове Село розташоване на межі  Жидачівського  і Стрийського районів  обабіч дороги Стрий – Журавно. Центральна  вулиця Т. Шевченка тягнеться два кілометри  вздовж дороги  з відгалуженням двох невеличких  вуличок: провулок Шевченка та вулиця Зелена (по-сільському Демня ). Село налічує 147  дворів ,  в яких проживають 392 жителі.

    В селі є Загальноосвітня школа І-ІІ ст., фельшерсько-акушерський пункт, відділення пошти, Народний дім, бібліотека, 2 магазини. у 90-х роках діяв новий садочок (зараз занедбане приміщення).

    На початку 90-х жителі села відновили приміщення  колишнього костелу і  у 1990році 12 липня освятили церкву Св. ап. Петра і Павла.

ФОТО 1

ФОТО 2

      В 2002р. парафіяни сіл Нове Село та Корнелівка встановили та освятили фігуру Матері Божої.

     В селі є стадіон, на якому проводить гру сільська футбольна  команда за кубки району  і  у вихідні збирає вболівальників на цікаву захоплюючу  гру. Мають можливість жителі села  провести час і в скверику створеному  Ініціативною групою (молодими хлопцями та дівчатами), за рахунок спонсорських коштів та реалізованих проектів.

ФОТО 3

Для найменших  у селі є дитячий майданчик .  Можна відпочити і на ставках, що неподалік села : порибалити  чи посмажити шашлики або ж просто милуватись чарівними краєвидами.

ФОТО 4