НОВІТНІ ГЕРОЇ ГРОМАДИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ У БОРОТЬБІ ЗА УКРАЇНУ

Народився наш Захисник 28.08.1977 р. в с.Березино Новороздільської ТГ Стрийського району і проживав з сімєю в с.Лівчиці Гніздичівської громади.

У лютому 2022 року Володимир був мобілізований та проходив службу як стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А1619.

Його життя обірвалося 23 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Пушкінське, Покровського району, Донецької області.

Відтоді Володимир вважався безвісти зниклим.

2 жовтня 2024 року тіло Героя привезли додому та поховали у рідному Березино.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику ВОЛОДИМИРУ БОРИСОВСЬКОМУ! Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 04.09.1976 року в с.Любша (зараз Журавненська громада), де провів свої дитячі та шкільні роки. Навчався у місцевій школі, потім в Стрийському технікумі, механік сільськогосподарських машин. Працював за кордоном.

До лав Збройних Сил України МИКОЛА ДЕМКІВ приєднався 10 січня 2024 року та стійко і віддано захищав рідну землю від російської навали. Служив гранатометником 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А0998.

13 листопада 2024 року надійшла сумна звістка про те, що під час бойового завдання в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району, Донецької області, МИКОЛА ДЕМКІВ загинув.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику МИКОЛІ ДЕМКІВУ! Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 02.01.1979 р.н.. в м.Долина, Івано-Франківської області і проживав з сім’єю в с.Руда Гніздичівської громади.

10 червня 2024 року Степан був призваний на військову службу та у складі ЗСУ служив гранатометником 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224.

Від листопада 2024 року Воїн вважався безвісти зниклим.

Герой загинув 9 листопада 2024 року під час бойового завдання в районі населеного пункту Катеринівка Покровського району Донецької області.

Поховали Захисника у с. Руда.

30 вересня 2025 року президент України Володимир Зеленський видав указ №697/2025, відповідно до якого Степана Денеку було нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику Степану ДЕНЕЦІ! Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник, мешканець селища Гніздичів сержант САЛІЙ Сергій Михайлович, 09.02.1975 р.н..

Навчався в Рудянській школі. Після закінчення школи проходив службу в армії. Був командиром автомобільного відділення. З 1992 по 2013 рр. прауював в АТ «Кохавинська паперова фабрика». Згодом почав їздити на роботу за кордон.

 У травні 2022р. став на захист Батьківщини.

49-річний сержант Сергій Салій воював у складі мінометного взводу і загинув 16 грудня поблизу населеного пункту с.Константинопольське Покровського району Донецької області. Одружений. Без батька залишились три доньки.

Похований в селищі Гніздичів.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику Салію Сергію!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник уродженець селища Гніздичів 02.06.1989 р.

Освіту здобував в Гніздичівській школі та Дрогобицькому коледжі нафти і газу. Згодом працював працював в АТ «Кохавинська паперова фабрика». Неодружений.

У червні 2024р. став на захист Батьківщини. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

Військовий загинув 27 листопада 2024р. унаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петропавлівка Харківської області у складі 1 механізованого батальйону військової частини А1008.

Похований в селищі Гніздичів.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 9 вересня 1988 р. в селищі Гніздичів. Мешкав з родиною у м.Львові.

Навчався в Гніздичівській та Рудянській школах. Після закінчення школи вступив у Стрийське вище професійне художнє училище за спеціальністю «перукар». Одружився в 2011р. У цьому ж році народилася донечка Аріанна.

Працював завідувачем складу в ТзОВ «Веллер». Воював у складі 30-ї бригади, 2-го батальйону.

Був поранений, отримав контузію. Після лікування у Харківському госпіталі повернувся в стрій. Згодом отримав  другу контузію та пройшовши реабілітацію у Павлограді знову повернувся захищати територіальну цілісність нашої держави. Будучи відданим військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок  загинув біля населеного пункту Петропавлівка Куп’янського району  Харківської області.

Похований у м.Львів.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 17 серпня 1983р. у м. Молочанськ.

Після закінчення школи навчався у ПТУ-55. Здобув професію тракториста. Згодом працював на меблевому заводі. Війна вдруге зруйнувала  життя сім’ї загиблого Воїна. Перший раз – коли вигнала з рідного дому, адже с. Ганнівці стали домівкою вже після того як родина втекла від ворога з окупованих територій Запоріжжя.

За захист Батьківщини нагороджений почесною відзнакою  «Хрест 54 ОМБР».

Вважався безвісти зниклим з червня 2023 року.

Без батька залишився син Сергій. Ще трьох доньок Олексій виховував 9 років проживаючи у цивільному шлюбі.

Старший навідник гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини А0693 загинув 30.06.2023 р. в населеному пункті Роздолівка Бахмутського району Донецької області.

Похований 3 липня 2024р. в с.Ганнівці.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився 9 січня 1982 року у м.Стрий.

Навчався в Стрийській школі №1 та в Стрийському вищому художньому професійному училищі.

Проживав з сімʼєю у селі Ганнівці Жидачівського району.

Степан мобілізований 30 січня 2023 до лав ЗСУ. У часі війни – старший солдат, водій 1 механізованого взводу батальйону військової частини А-4447, 33 ОМБР.

Степан зник безвісти під час артилерійського обстрілу 9 червня 2023 року в районі н.п. Мала Токмачка Запорізької області. 11 місяців вважався безвісти зниклим. Особу загиблого встановили за зразками ДНК.

Одружений. Без батька залишились двоє дітей.

Поховання відбулося 7 травня 2024 року.

Похований у м.Стрий.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Мороз Остап  Тарасович народився 27 травня 2002 у м. Жовква.

 У 2013р. був влаштований у прийомну сім’ю на спільне проживання, як дитина позбавлена батьківського піклування. Проживав у с. Жирівське.

Після закінчення школи здобутвав робітничу кваліфікацію в Жидачівському професійному ліцеї, продовжив навчання на ступінь фахового молодшого бакалавра у ВПУ № 34 у м. Стрий.

 В жовтні 2023 року Остап добровільно підписав контракт, воював у 80-десантно-штурмовій бригаді.

Загинув 17 січня 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області. Указом Президента України В.Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, бійця відзначено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Похований у с.Жирівське.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився 10 жовтня 1979 р.  в селищі Гніздичів.

Навчався у Гніздичівській та Рудянській школах, Жидачівському професійному ліцеї.

Працював у державному територіально-галузевому  об’єднанню «ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».

 Солдат, кулеметник  номер обслуги 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 3 гірсько-штурмової роти  військової частини А3715.

Загинув внаслідок отриманих  поранень несумісних  з життям в результаті мінометного обстрілу з боку противника 23 грудня 2023р. в районі населеного пункту Синьківка Харківської області.

Розлучений. Без батька залишився син Олег.

Указом Президента України В.Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, бійця відзначено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Місце поховання – селище Гніздичів (Кохавино).

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 3 березня 1991 р. в селищі Гніздичів.

Навчався в Гніздичівській середній школі. Після закінчення вступив до Роздільського училища. Працював на заводі.

У 2009 році вступив до лав ЗСУ. Після закінчення служби 01.10.2011 р.  одружився. Працював на «Леоні». 26.02.2012 р. народилася донька Софія.

У 2014 р. пішов захищати рідну землю. У 2016, 2020 роках за відданість та сумлінну службу отримав подяки, грамоти від командування, нагороди від Президента.

Після служби поїхав працювати в Польщу.

У 2022 році Ігор Григор’єв , бойовий медик, молодший сержант,  знову призваний до українського війська боронити свою країну від агресора.

У лавах ЗСУ молодший сержант служив у складі 214 окремого спеціального батальйону.

Помер 24 грудня 2023 р.

Похований в селищі Гніздичів.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився 25 травня 1991р. в селищі Гніздичів.

Навчався у Рудянській школі, Жидачівському професійному ліцеї. Згодом працював в АТ «Кохавинська паперова фабрика», накатник паперового виробництва.

Матрос, стрілець-снайпер  3 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 батальйону морської піхоти військової частини А4765. Героїчно загинув  25 жовтня 2023 під час захисту Батьківщини  в  зоні  виконання бойових завдань в населеному пункті Підстепне  Херсонської області. Одружений. Без батька залишилися сини Роман та Артем.

Указом Президента України В.Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, бійця відзначено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований в селищі Гніздичів.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник уродженець с.Руда 24 травня 1990 року.

В 1990 році з родиною переїхав у Стрийський район с.Дуліби, тут пішов садочок та у 1996 році в перший клас.

У 8 класі переїхав у с. Руда до бабусі та закінчив Рудянську школу.

Навчався у Стрийському ліцеї №8.

Після закінчення працював за кордоном.

На захист української державності, її свобод і незалежності воїн став з перших днів повномасштабного вторгнення і вже згодом на передовій воював у складі 66 окремої механізованої бригади.

У травні 2023 року у зв’язку з хворобою батька був демобілізований.

26 вересня 2023 року потрапив у аварію і помер.

Був ветераном війни, нагороджений орденом “За мужність”.

У Захисника залишилися батьки та двоє братів.

Поховали Захисника 27 вересня 2023 року в с.Руда.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 27 березня 1984 р. в селищі Гніздичів.

На захист української державності, її свободи і незалежності Олег Ігорович став ще в 2016 році. Саме тоді,  в боротьбі з ворогом на території Бахмута, Соледара Воїн підірвав своє здоров’я.

В останні роки військову службу проходив в Закарпатській області.

Помер 6 вересня 2023 р.

Похований в селищі Гніздичів.

В Олега Ігоровича залишилися батьки, сестра та неповнолітній син.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 4 листопада 1988р. в с.Лівчиці.

Навчався у Лівчицькій школі, Жидачівському професійному ліцеї, спеціальність –  тракторист.

Солдат старший вогнеметник вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А3719.

Загинув 15 серпня 2023р. в ході  виконання бойового завдання в результаті мінометного обстрілу противником, отримавши поранення несумісні з життям.

Розлучений. Без батька залишилась донечка Аліна.

Похований у с.Лівчиці.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 4 березня 2000 р. в селищі Гніздичів.

Навчався у Гніздичівській школі, Жидачівському професійному ліцеї.

У лавах ЗСУ молодший сержант був командиром 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А4875.

Загинув Воїн 5 липня 2023 р., захищаючи Україну від російських окупантів.

Біда сталася в районі н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Назар отримав мінно-вибухове осколкове поранення несумісне з життям і загинув, мужньо виконавши свій військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність.

Найстарший син у мами, татова опора, наставник для молодших братів і сестер, люблячий чоловік і татусь… став до лав небесного війська …

Без батька залишилася донечка Аріна.

Молодшого сержанта Назара Ференса відповідно до Указу Президента України від 27.12.23 р. №854 посмертно нагородженого орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Похований в селищі Гніздичів (Кохавино).

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш молодий Захисник, мешканець Гніздичева, 10 лютого 2001 року.

Навчався в Гніздичівській школі, Львівському вищому професійному училищі компютерних технологій та будівництва. Згодом працював в АТ “Кохавинська паперова фабрика”.

25 квітня 2023 р. Микола вступив до лав ЗСУ. Боєць в/ч А2120 81-ї окремої аеромобільної бригади.

13 червня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України, 1, поблизу населеного пункту Білогорівка, Луганської області.

Укзом Президента України за особисту мужність та самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, бійця відзначено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Похований в селищі Гніздичів.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 20 вересня 1996 р. в с. Дуліби.

Проживав з сім’єю у с. Покрівці.

Стрілець десантно-штурмової бригади в/ч А1910.

Захищав Україну з грудня 2022 року.

Помер 5 квітня 2023 р.

Без батька залишились двоє дітей.

Похований в с.Дуліби.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 01.10.1991р. у с. Махлинець.

Навчався у  Новосільській восьмирічній школі, Стрийському  ПТУ-34, зварювальник-монтажник.

З 2014 року пішов служити в АТО по контракту. Гранатометник штурмового відділення військової частини ЗСУ.

Загинув під час бойового завдання в н.п. Кремінна на Луганщині.

З сім’єю проживав у с. Йосиповичі Стрийського району.

Одружений. Без батька залишились двоє дітей.

За особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Указом Президента України Богдан Наконечний нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Посмертно…

За час військової служби Воїна неодноразово нагороджували грамотами від Мостиського прикордонного загону за бездоганну службу по охороні державного кордону та грамотами від командира військової частини полковника Миколи Борисова за сумлінність і старанність проявлені під час виконання військового обов’язку, зразкову військову дисципліну, високі показники у бойовій підготовці.

Похований у с. Махлинець.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився3 вересня 1978 р. в селі Покрівці Гніздичівської громади.

Був старшим навідником ІІ самохідного артилерійського взводу 4 самохідної артилерійської батареї військової частини А0998.

Загинув біля населеного пункту Чаплине, Синельниківського р-ну, Дніпропетровської обл.

Нагороджений орденом ІІІ ст. «За мужність» (посмертно).

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 16 листопада 1990 р. в селищі Гніздичів.

Навчався в Гніздичівській школі, технічному училищі зв’язку №59 м.Львів, спеціальність – електромонтер.

З 25.07.2014 р. по 25.09.2017 р. перебував у відрядженні у зоні АТО, на посаді міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Львів” ГУМВС.

З 25.10.2017 р . вступив у військову частину А0284 (80-та ДШВ).

До 23.02.2022 р брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей.

24.02.2022 р. у складі 80-ї ДШВ став на захист оборони України у зв’язку з військовою агресією росії проти України.

Гадяк Ігор Олександрович, бойовий медик розвідувального взводу 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284, загинув 01.10.2022 р. поблизу населеного пункту Пролетарське Харківської області.

Указом Президента України за особисту мужність та самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України бійця відзначено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Похований у селищі Гніздичів.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 18 квітня 1984 р. у с.Новому Селі.Закінчив Новосільську школу. У 2022 р. Петро без вагань пішов боронити рідну землю. Солдат номер обслуги 1 механізованого відділення взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини А3719.

Загинув 20 грудня 2022 р. в результаті важких поранень отриманих в бою з ворожими підрозділами поблизу с.Опитне Бахмутського району на Донеччині.

Указом Президента України за особисту мужність та самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України бійця відзначено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Похований у селі Нове Село.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!

Народився наш Захисник 17 вересня 1989 р. в с.Лівчиці.

Навчався в Лівчицькій та Рудянській школах. У 2006-2010 рр.. здобував вищу освіту за спеціальністю “Історія та правознавство” у Дрогобицькому ДПУ ім.І.Франка.

У 2014 р. Роман добровольцем пішов захищати Україну від російського агресора. З того часу пов’язав своє життя з українським військом.

Воював у добробаті «Марусині Ведмеді», опісля ‒ у 79-й та 80-й десантно-штурмових бригадах ЗСУ.

Його родич був бійцем УПА під псевдо «Лютий». Таке ж псевдо обрав для себе і Роман.

«Кулеметник, відважний воїн, людина честі», ‒ так його характеризували бойові побратими.

Указом Президента України В. Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, бійця відзначено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Також посмертно Романа нагороджено нагрудним знаком «За зразкову службу». Орден сина-Героя у 2023 р. було вручено Його батькові.

На фасаді Дрогобицького ДПУ ім.І.Франка у 2024 р. розмістили меморіальну таблицю на знак вшанування памяті полеглого Воїна.

Похований в с.Лівчицях.

Його Ім’я, як і Імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців.

Вічна слава та пам’ять нашому Захиснику!

Слава Україні! Героям Слава!