Гніздичівська територіальна громада
Схоже за темою
Зима 2025-2026 року виявилась по-справжньому суворою з сильними
морозами і снігом. Березень стане місяцем “нестійкого тепла”, денні
температури поступово підніматимуться вище зимових норм, але мінливість
погоди ще дасть про себе знати. Можливі і нічні заморозки.
Підвищення середньодобових температур повітря у березні призведе до
початку відновлення фізіологічних процесів озимих зернових і озимого ріпаку.
Ситуація, яка складається на полях на даний час, потребує ретельної
оцінки їх стану. Особливу увагу необхідно сконцентрувати на підготовці і
проведенні азотного підживлення.
БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ
За існуючих впродовж зимових місяців погодно-кліматичних умов на
окремих посівах склалась сприятлива ситуація для розвитку і поширення
мишоподібних гризунів. Господарства району восени провели захисні міроприємства на площі 285 га. Навесні поточного року ці дрібні ссавці осередково будуть пошкоджувати посіви сільськогосподарських культур.
Підвищена чисельність і шкідливість мишей та полівок спостерігатимуться на окремих полях озимих культур, багаторічних трав, а також на полях, які прилягають до лісосмуг, або на площах, які не оброблялись по декілька років.
За середньодобової температури повітря вище +5ºС розпочнеться розмноження гризунів та формування популяцій у нових стаціях за межами місць резервації. При цьому їх шкідливість і чисельність зростатимуть. При досягненні порогу шкідливості більше 3-5 жилих колоній на гектар
попереджують пошкодження посівів через розкладання отруйних зернових принад біопрепарату бактеронциду, або хімічних препаратів на основі бродіфакуму (бродівіт, капкан), дифенацину (ратиндан), бромадіолону (бромакем), флокумафену (шторм), інших родентицидів.
За прогрівання ґрунту до +12ºС спостерігатиметься активізація і переміщення у верхні його шари дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів, інших ґрунтових шкідників. Вийшовши з зимової діапаузи, повсюди існуватиме загроза пошкодження сходів ярих зернових і просапних
культур.
Тому для попередження пошкоджень насіння та молодих рослин ґрунтовими шкідниками перед посівом обов’язково проводять протруювання насіння імідаклопридом (гаучо, даліла, койот, нупрід), тіаметоксамом (круїзер, магма), фіпронілом (космос), клотіанідином (мундус, пончо), біфентрином (семафор) тощо.
За перевищення ЕПШ цих шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби вносять у рядки тефлутрин (форс, гр., 4 кг/га), фіпроніл (регент, гр., 5-10 кг/га).
Для захисту розсади овочевих від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у тіаметоксамі, 250 г/кг (суспензія актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за температури 18…23оС та експозиції 1,5-2 години).
За умови високої чисельності дротяників та несправжніх дротяників (більше 20 екз. на кв.м) за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів використовують принадні посіви вівса або жита, насіння яких оброблено інсектицидами (висівають таке насіння при нормі витрати 20-25 кг/га).
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Перед посівом насіння ярих зернових культур необхідно знезаразити від комплексу фітопатогенів. Вибір протруйника залежить від результатів фітоекспертизи насіння з врахуванням не лише наявних збудників на насінні, всередині насіння і в ґрунті, а й тих стресових умов, які вплинуть на рослини в
полі.
При виборі препаратів відповідного спектру дії та рівня захисної спроможності щодо комплексу патогенів проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння, доцільним є використання комбінованих препаратів:
- на основі похідних оксантину і дитіокарбаматів (вітавакс 200ФФ,
венцедор) – для протруювання насіння зернових колосових культур та
кукурудзи;
-фенілпіролів і триазолів (максим Стар 025 FS);
-стробілуринів і триазолів (сценік 80 FS); стробілуринів, триазолів і
фенілпіролів (максим Форте 050 FS) ;
-триазолів, імідазолів і бензимідазолів (вінцит Форте SС) – для
протруювання насіння зернових колосових культур); - фенілпіролів і феніламідів (максим XL 035 FS) – для протруювання
насіння кукурудзи, сої, гороху, соняшника та ріпаку.
Також можна застосовувати препарати з групи триазолів (кінто Дуо) – для протруювання насіння зернових колосових культур.
Для обробки насіннєвого і посадкового матеріалу польових культур від хвороб і шкідників використовують комбіновані препарати на основі:
-триазолів, фенілпіролів та неонікотиноїдів (селест Топ 312,5 ES) – для
протруювання насіння зернових колосових культур та картоплі ;
-неонікотиноїдів і похідних сечовини (еместо Квантум 273,5 FS – для
обробки посадкового матеріалу картоплі).
З метою токсикації сходів зернових культур застосовують препарати інсектицидної дії на основі сполук з класу неонікотиноїдів (сідопрід, гаучо Плюс 466 FS, командор Екстра), на сходах технічних культур (ріпак, соняшник) застосовують сідопрід, який використовують сумісно з препаратами фунгіцидної дії.
ШКІДНИКИ ОЗИМОГО РІПАКУ
На початку березня розпочнеться вихід з місць зимівлі і живлення на жовтоцвітих дикоростучих рослинах жуків ріпакових стеблових прихованохоботників, ріпакового квіткоїда, хрестоцвітих блішок. При зростанні температурних показників імаго шкідників мігруватимуть на посіви озимого ріпаку.
Під час бутонізації ріпаку, за підвищення температури повітря понад 12°С, при досягненні порогу шкідливості 3-4 жуків ріпакового квіткоїда на рослину і заселенні 10% рослин; 2 колонії на 1 кв. м або 60 особин попелиць на рослину; 1-2 жуків на 40 рослин – для стеблового, 4 жуків на 25 рослин (16% заселених рослин, 1 екз./росл.) – для насіннєвого прихованохоботника
проводять крайові або суцільні обробки інсектицидами на основі ацетаміприду (моспілан, РП, 0,1-0,12 л/га); фозалону (золон 35, к.е., 1,5-2 л/га), інших.
За сприятливих умов для розвитку шкідників через 10-12 днів посіви обстежують і при перевищенні порогу шкідливості проводять другу суцільну або крайову обробку інсектицидом з іншою діючою речовиною для уникнення резистентності комах до препаратів.
